Присвячується пам’яті Небесної сотні
Вони не спали дні і ночі,
Вони в шоломах проти куль стояли.
Їх не питали хочуть чи не хочуть,
Вони самі пішли й Майдан обороняли.
Вони кололи голіруч бруківку,
Вони кидали «Молотова» в ворогів.
Вони покинули свою домівку
Й боротись вирішили до останніх днів.
Вони стояли ледве на ногах
І в них стріляли з автоматів.
Та все ж, вони тримали бити у руках.
Вони – це образ справжніх воїнів, солдатів.
Ніхто із них не повернувсь до хати.
Вони усі своє життя віддали
І гірко плаче кожна мати,
Що горе їх таке спіткало.
Вони жить прагнули в свободі
Натомість «Беркут» лютий їх чекав.
І не знайшовши з ними згоди,
Майдан у битві запалав.
Їх били і жорстоко катували
Та все ж вони були Єдині
І хоч вони на землю впали,
Вуста їх промовляли «Слава Україні!»
Їх подвиг ще згадають люди,
Дорога їм тепер у рай.
Їм всім летіла куля в груди,
Вони померли за свій край.
Тепер нема героїв з нами
Іх душі над Майданом пролітають.
За них горять свічки у храмі,
В останню путь їх проводжають.
Туди, де нема болю і журби,
Туди, де всі герої спочивають,
Туди, де вічної немає боротьби
Туди, де завжди сонце сяє.
І хоч ця битва ще триває
У цей скрутний для України час,
Одна надія серце зігріває –
Небесна Сотня молиться за нас.
