Тарас Шевченко (1814–1861) – геніальний український поет, художник, прозаїк, громадський діяч, символ української нації, чия творчість (особливо «Кобзар») стала основою сучасної української літератури та мови, а його життя (від кріпака до академіка) – втіленням боротьби за волю й гідність народу, який попри заборони продовжував творити та закликати до визволення.
За 47 років життя Тарас Шевченко пробув 24 роки у кріпацтві, 10 — на засланні, а решту — під наглядом жандармів. Але, попри це, він зміг проявити себе як різнобічно обдарований митець — поет, прозаїк, драматург, художник.
Твори Тараса Шевченка перекладено понад ста мовами світу.
У духовній історії України Шевченко посів і досі беззастережно посідає виняткове місце. Значення його творчої спадщини для української культури важко переоцінити.
Один із 300 кратерів Меркурія має ім’я Тараса Григоровича. Діаметр цього кратера — 137 кілометрів.
Щонайменше 1384 відомі пам’ятники Шевченка встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість — 1256, розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка.





