Природнича освітня галузь

 

                       ПРИРОДНИЧА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

1. Установлює взаємозв'язки між об'єктами неживої і живої природи, розрізняє рукотворні об'єкти, виготовлені з природних і штучних матеріалів.

Ключові теми та тести (3 клас)

·         Взаємозв'язки в природі: Жива природа не може існувати без неживої (дихання повітрям, живлення). Рослини та тварини залежать від сонячного світла, тепла та води.

·         Природні та рукотворні об'єкти:

o    Природні: Рослини, тварини, люди, вода, ґрунт.

o    Рукотворні: Створені людиною об'єкти (будівлі, меблі, одяг).

·         Матеріали:

o    Природні: Деревина, глини, метали.

o    Штучні: Пластик, скло, папір, штучні тканини

Довкола безліч об'єктів!

 Об'єкти — це все, що нас оточує.

Є об'єкти:

·         живої природи (рослини, квіти, люди),

·         неживої природи (вода, каміння),

·         рукотворні об'єкти (меблі, посуд, будівлі).

У природі все взаємопов’язане. Зв’язки існують між неживою і живою природою, рослинами і тваринами, між різними тваринами. На відміну від неживої природи, організми народжуються, дихають, живляться, ростуть, розмножуються і вмирають.

 Кожен об'єкт має назву і певні властивості (ознаки):

·         колір,

·         розмір,

·         форму,

·         масу,

·         об'єм,

·         блиск,

·         запах,

·         прозорість,

·         стан, тощо.

Вони бувають твердими, рідкими та газоподібними. Об'єкти складаються з речовин. Кожний об'єкт утворюється з однієї або кількох речовин. Так, шматочок крейди — твердий об'єкт. Він складається з однієї речовини — крейди. Крапля олії — рідкий об'єкт. Він утворен речовиною олією. Повітря — газоподібний об'єкт. До його складу входить багато речовин (азот, кисень, вуглекислий газ тощо).

Усі живі організми складаються з великої кількості різних речовин. Наприклад, у рослинах є цукор, крохмаль, жири, білки, вітаміни, солі, вода та інші речовини.

Кожний твердий об'єкт має власну форму та об'єм, воно може бути крихким (крейда), пластичним (глина), пружним (гума).

Рідкі об'єкти, наприклад вода, молоко, олія, розтікаються. Рідкі об'єкти не мають власної форми, вони набувають форми посудини, у яку їх наливають. Вони текучі, мають власний об'єм.

    Газоподібні об'єкти: природний газ, повітря — ми не бачимо. Але деякі гази відчуваємо за запахом.

   Також об'єкти поділяють на їстівні (овочі, ягоди, фрукти, тваринні продукти тощо) та неїстівні.

    Тести для 3 класу з курсу "Я досліджую світ" перевіряють вміння розрізняти живу (люди, тварини, рослини) та неживу (вода, каміння, повітря) природу, встановлювати їх взаємозв'язки (наприклад, потреба в сонячному світлі) та відрізняти природні об'єкти від рукотворних (меблі, посуд), створених із натуральних чи штучних матеріалів

1. Взаємозв’язки між живою і неживою природою

Живі організми не можуть існувати без об'єктів неживої природи, оскільки вони забезпечують базові умови для життя:

·         Сонце: джерело світла та тепла, необхідне для фотосинтезу рослин і обігріву тварин.

·         Повітря: кисень потрібен для дихання майже всім живим істотам.

·         Вода: основний компонент клітин; середовище існування для багатьох видів.

·         Ґрунт: середовище для росту рослин та джерело мінеральних речовин.

·         Зворотний зв'язок: жива природа також впливає на неживу (наприклад, рослини насичують повітря киснем).

2. Розрізнення рукотворних об'єктів

Рукотворні об'єкти (вироби) — це все, що створено людиною, на відміну від природних тіл. Учень має розуміти різницю між матеріалами, з яких вони виготовлені: 

·         Природні матеріали: взяті безпосередньо з природи (деревина, камінь, вовна, глина, пісок, метал, що видобувається з руди).

o    Приклад: дерев'яна ложка, кам'яна стіна, вовняний светр.

·         Штучні матеріали: створені людиною за допомогою хімічних процесів, їх немає у природі в готовому вигляді.

o    Приклад: пластикова пляшка, гумова іграшка, поліетиленовий пакет, синтетичне волокно (капрон, нейлон).

Основні взаємозв'язки (жива та нежива природа):

·         Дихання: Живі організми потребують кисню (повітря).

·         Живлення: Вода та поживні речовини ґрунту необхідні для росту рослин, якими живляться тварини.

·         Енергія: Сонячне світло і тепло потрібні для фотосинтезу та обміну речовин.

·         Місце проживання: Нежива природа (ґрунт, водойми) — це середовище існування. 

Рукотворні об'єкти (вироби людини):

·         З природних матеріалів: Дерев'яний стіл, глиняний посуд, лляний одяг.

·         Зі штучних матеріалів: Пластикова пляшка, поліетиленовий пакет, скляна ваза.

   Люди створюють рукотворні об'єкти для того, щоб забезпечити власні потреби, полегшити працю, зробити своє життя комфортнішим, безпечнішим та цікавішим, використовуючи для цього природні матеріали та власну фантазію

Взаємодія людини і природи:
Людина використовує ресурси неживої природи, але є частиною живої природи, тому залежить від екологічного балансу. 

                                           Завдання 

                       Жива та нежива природа

1. Що таке природа?   
 а) Все, що створене руками людини.    
 б) Тільки рослини і тварини.  
 в) Усе, що нас оточує, крім того, що зроблено людиною.

2. Обери рядок, де перелічено тільки об’єкти неживої природи:
А) Сонце, вода, повітря, каміння.     

Б) Дерево, гриб, олень, квітка.    

В) Стілець, книга, олівець, м'яч.

3. Розподіли об’єкти : річка, кіт, камінь, дерево, гриб, вітер, птах, сонце.
·   Жива природа: ____________________________________

·    Нежива природа: ________________________________
4.Познач ✓ твердження, які описують живу природу.
·         росте
·         дихає
·         не змінюється
·         розмножується
·         рухається
·         має колір лише сірий
5. З’єднай стрілками об’єкт неживої природи та його значення для живої природи:
Об’єкт неживої природи                            Значення для живої природи

Сонце Повітря Вода Ґрунт

· Потрібне рослинам для росту та тваринам для пиття. ·  Дає світло та тепло, щоб рослини могли рости. ·  У ньому містяться поживні речовини для коріння.  ·  Необхідне всім істотам для дихання.

6. Закресли  «зайве» слово в кожному рядку:

·         Сонце, небо, зоря, олень.

·          Кінь, сніг, кульбаба, окунь.

·         Стіл, повітря, лелека, вода.

                                         Рукотворні об’єкти                    

1. Що таке рукотворні об’єкти?
А) Усе, що нас оточує і виникло само по собі
Б) Тіла, які створила людина власноруч або за допомогою техніки
В) Тварини та рослини, що живуть поруч із людьми

2. Який із цих об’єктів є РУКОТВОРНИМ (створеним людиною)?

А) Бурулька на даху.   Б) Гніздо лелеки на стовпі.     В) Автомобіль на дорозі.

3. Розглянь перелік об'єктів. Підкресли тільки ті, що є рукотворними (створеними людиною):

Береза, стілець, хмара, олівець, заєць, смартфон, річка, автомобіль.

4.Розподіли рукотворні об’єкти у два стовпчики (запиши назви):

Скляна ваза, глиняний глечик, пластиковий конструктор, паперовий літачок, гумові чоботи, вовняні шкарпетки.

Виготовлені з ПРИРОДНИХ матеріалів            Виготовлені зі ШТУЧНИХ матеріалів

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

­_____________________________________________________________________________

5. Поміркуй і познач (V) правильне твердження:

·         Пластик — це природний матеріал, який люди знаходять у горах.

·          Меблі з дерева — це рукотворні об'єкти з природного матеріалу.

·         Повітря — це рукотворний об'єкт, який створили для дихання

Ось розподіл цих об'єктів за походженням матеріалів (природні та штучні):

З природних матеріалів	Зі штучних матеріалів
Глиняний глечик	Скляна ваза
Паперовий літачок	Пластиковий конструктор
Вовняні шкарпетки	Гумові чоботи

Примітка: Скло та гуму (якщо вона синтетична) зазвичай відносять до матеріалів, створених людиною шляхом складної переробки.

6. Допиши речення

Люди створюють рукотворні об'єкти для того, щоб______________________________________

(Люди створюють рукотворні об'єкти для того , щоб  зробити  своє життя комфортнішим, безпечнішим та зручнішим)

1. Як виготовляють скло?

Скло — це, по суті, розплавлений пісок.

·         Склад: Його роблять із суміші білого кварцового піску (основа), соди (щоб пісок швидше плавився) та вапна (щоб скло не розчинялося у воді).

·         Процес: Цю суміш нагрівають у величезних печах до температури близько 

. За такої спеки пісок перетворюється на розпечену рідку масу, схожу на мед.

·         Формування: Поки «скляний мед» гарячий, майстри-склодуви або машини надають йому форми — видувають вази, витягують у листи для вікон або розливають у форми для банок.

·         Цікавий факт: Скло можна переробляти нескінченну кількість разів — стара розбита пляшка може знову стати новою вазою без втрати якості.

2. Як виготовляють пластик?

Пластик — це результат складної хімічної переробки корисних копалин.

·         Склад: Його найчастіше виготовляють із нафти або природного газу.

·         Процес: На заводах нафту розділяють на частини, з яких виділяють спеціальні речовини. За допомогою хімічних реакцій їх з’єднують у довгі ланцюжки — поліметри.

·         Формування: Отриманий матеріал зазвичай виглядає як маленькі пластикові гранули. Їх знову нагрівають, щоб вони стали м'якими, і під тиском витискають у форми (як конструктор LEGO) або витягують у тонкі нитки та плівки.

·         Цікавий факт: У світі існує понад 50 основних видів пластику, і кожен має свої особливості — один міцний для шоломів, інший м’який для пакетів.

2.  2. Описує зміни, які відбуваються в природі, установлює причиново-наслідкові зв'язки між ними 

Це один із ключових результатів навчання в курсі «Я досліджую світ» (НУШ), який передбачає вміння учня аналізувати природні явища, розуміти їхні причини та наслідки. Учень описує зміни (пори року, погода, розвиток організмів), розуміючи зв'язки між живою та неживою природою.

Основні аспекти причиново-наслідкових зв'язків у природі:

• Зміни неживої природи та  
  

  $$
   зміни живої природи: Збільшення тривалості дня та вища температура навесні (причина) викликають танення снігу, сокорух, повернення птахів (наслідки).
• Взаємодія живої природи: Наявність води та світла (причина) забезпечує ріст рослин, якими живляться тварини.
• Вплив людини: Господарська діяльність (викиди, вирубка) призводить до забруднення повітря та зменшення кількості тварин.

Приклади причинно-наслідкових зв'язків:

• Зима: Взимку холодно 
  

  $$
   водойми замерзають, птахи відлітають або шукають їжу поблизу людей.
• Літо: Висока температура 
  

  $$
   швидке випаровування води та розвиток рослин.

Ця навичка допомагає розуміти, що всі компоненти природи пов'язані, і зміна одного елемента тягне за собою зміну інших.

             Приклади причинно-наслідкового зв’язку в природі:

1. Зміни в неживій природі (Причини):

• Збільшення світлового дня: Сонце піднімається вище над горизонтом, дні стають довшими.
• Підвищення температури: Повітря та ґрунт прогріваються, що запускає фізичні процеси (танення криги, випаровування).

2. Зміни в живій природі (Наслідки):

• Рослини: Починається активний сокорух, набухають бруньки, з’являються першоцвіти.
• Тварини: Прокидаються від сплячки звірі та комахи.
• Птахи: Повертаються з теплих країв перелітні птахи, починається період гніздування.

Висновок: Жива природа повністю підлаштовується під ритм неживої. Як тільки стає тепліше і світліше, організми отримують сигнал до активного життя та розмноження.

Взаємозв'язок весняних змін

1. Першопричина (Нежива природа):
   • Збільшення тривалості світлового дня: Сонце піднімається вище над горизонтом, що забезпечує триваліше та інтенсивніше освітлення.
   • Підвищення температури: Повітря прогрівається вище 
     
     
     .
2. Наслідки в неживій природі:
   • Танення снігу та льоду: Під дією тепла сніговий покрив перетворюється на воду, що живить ґрунт та річки.
   • Прогрівання ґрунту та води: Створюються умови для відновлення життєдіяльності організмів.
3. Наслідки в живій природі:
   • Сокорух у рослин: Тепло та вода активують рух поживних речовин від коренів до бруньок.
   • Повернення перелітних птахів: Збільшення дня та поява першої їжі (комах, відталої рослинності) сигналізують птахам про можливість повернення до місць гніздування. 

Ось кілька простих прикладів причинно-наслідкових зв'язків у природі:

1. Випаровування та дощ: Сонце нагріває воду в океанах (причина) → вода перетворюється на пару, формує хмари й випадає у вигляді опадів (наслідок).
2. Фотосинтез: Рослина отримує сонячне світло та вуглекислий газ (причина) → вона виробляє кисень та енергію для власного росту (наслідок).
3. Зміна пір року: Земна вісь нахилена під час руху навколо Сонця (причина) → на планеті змінюються пори року та температура (наслідок).
4. Ланцюг живлення: Зменшується кількість хижаків, наприклад вовків (причина) → надмірно зростає популяція травоїдних, що призводить до винищення рослинності (наслідок).
5. Ерозія: Сильні зливи вимивають ґрунт на схилах (причина) → утворюються яри та зникає родючий шар землі (наслідок).
6. Причинно-наслідкові зв'язки в природі — це взаємозалежність явищ, де одне (причина) породжує інше (наслідок). Наприклад, випаровування води через сонце (причина) призводить до утворення хмар та дощу (наслідок). Це основа екологічної рівноваги, що об'єднує живу та неживу природу
7. Якщо ти не будеш поливати квіти( причина ) Якщо не поливати квіти, це призведе до поступового в’янення та повної загибелі рослини через порушення процесів життєдіяльності. ( наслідок)

Причина: Вирубка лісів.
Наслідок: Руйнування місць проживання диких тварин, ерозія ґрунтів, зміна клімату.

Ерозія ґрунтів — це процес руйнування та знесення верхнього родючого шару землі водою, вітром або внаслідок людської діяльності (розорювання, вирубка лісів). Вона призводить до втрати поживних речовин, зниження врожайності та деградації земель. 

Обґрунтування:
Ліси відіграють важливу роль у підтримці біорізноманіття, захищають ґрунти від ерозії та поглинають вуглекислий газ, сприяючи регуляції клімату. Вирубка лісів призводить до знищення місць проживання багатьох видів тварин і рослин, через що вони можуть зникнути. Без кореневої системи дерев ґрунти стають нестабільними, що спричиняє ерозію і втрату родючих земель. Крім того, менша кількість дерев означає зниження поглинання вуглекислого газу, що посилює парниковий ефект і сприяє глобальному потеплінню.

Такий зв’язок показує, як одна дія (вирубка лісів) може призвести до багатьох негативних наслідків для довкілля і клімату.

2